Закарпатське Ельдорадо — ІІ частина
Опубликовано 02. Окт, 2015 в Золото
Розглянемо більш докладно золоторудні родовища Румунії, родовища й навіть однієї жили буває різним. Руди можуть бути чисто кварцовими чи карбонат-кварцовими з невеликою кількістю сульфідів і вільного золота, а можуть, окрім сульфідів, містити сульфосолі, телуриди та ін. Серед жильних мінералів зазначимо кварц, родохрозит, кальцит, анкерит, сидерит, барит. Взагалі біля поверхні склад руд більш різноманітний, ніж на глибоких горизонтах.
Рис. 10. Основні золотоносні райони Українських Карпат: 1 — Берегівський; 2 — Вишківський; З — Рахівський; 4 — Чивчинський; 5 — Верховинський; 6 — Яблунівський; 7 — Перечинський; 8 — Нижньоворотський; 9 — Чернівецький
Більша частина золота в трансільванських родовищах утворює субмікроскопічні й мікроскопічні включення в сульфідах, головним чином у піриті та халькопіриті. В багатьох родовищах зустрічається видиме золото. Особливо цікаві чудово ограновані кристали золота, дендрити й пластинки. Довжина деяких дендритів досягає 10 сантиметрів. Детальні кристалографічні дослідження трансільванського золота проведено у XIX ст. відо-мими мінералогами Г. Ратом, Г. Розе, А. Вернером та А. Задебе- ком. Кристали золота добре ограновані, різноманітні, мають дос-коналі форми: {111}, {100}, {110}, {311}, {210}. За габітусом — це куби, октаедри, вироджені октаедри-псевдотетраедри, кубоокта- едри, тетрагон-триоктаедри, тетрагексаедри та інші комбінаційні багатогранники. Трапляється багато простих двійників, але особливо вражають складні закономірні зростки — п’ятірники кубо-октаедрів, вперше описані відомим кристалографом, мінералогом Г. Розе в 1831 р. серед золота родовища Верешпатак. Більшість кристалів спотворено: вони сплющені або видовжені у певних кристалографічних напрямках, часто до пластинчастих, голчастих і волосоподібних індивідів. Дендрити відзначаються чисельністю й досконалістю форм. Описана морфологія трансільванського золота є типовою для золота з районів молодої металогенії (деякі родовища Північного Сходу, Забайкалля й Нижнього Приамур’я в Росії, Східного Узбекистану, Західного Казахстану, Закавказзя, Скелистих гір у США, Японії, Нової Зеландії та ін.).
Щодо Українських Карпат, одного з найважливіших і найцікавіших золотоносних регіонів нашої країни, то самородне золото встановлено тут у дев’яти районах (рис. 10). Великі заслуги в цьому належать колективам Закарпатської та Львівської геолого-розвідувальних експедицій ВГО «Західукргеологія», Сімферопольського Інституту мінеральних ресурсів, Львівського університету, Дніпропетровського гірничого інституту та ін. Золотоносні райони розташовані в межах різних структурно-фаціальних зон Складчастих Карпат, Закарпатського внутрішнього та При-карпатського крайового прогинів. Якщо геологія та мінералогія берегівського золота в процесі вивчення ставала більш зрозумілою, то геологічна ситуація власне карпатського золота тривалий час була неясною, а стосовно багатьох розсипищ зали-шається такою й нині.
Читайте також:
