З глибини віків — ІІ частина
Опубликовано 20. Авг, 2015 в Золото
Історія українського золота
Сцена боротьби коня з двома грифонами. Фрагмент нижнього ярусу золотої пекторалі з кургану Товста Могила.
Металеві вироби й сировина надходили на територію України з Кавказу, Балкан та Карпат і в бронзовому віці (друга половина III — початок І тисячоліття до н. е.). Кавказька металургія помітно впливала на степові, карпато-дунайська — на лісостепові райони України. І хоча тут обробляли переважно привезену сировину, але вже тоді починає розвиватись місцеве виробництво до Південного Бугу. В їх похованнях знайдено багато металевих знарядь праці, прикрас і зброї. Прикраси виготовлено з низькопробного срібла й міді. А в кургані неподалік від м. Краматорська Донецької області відкрито поховання ливарника.
На території нашої країни карбували золоті та срібні гроші ще до першої половини IV століття до н.е. в місті Пантікапей (околиця сучасного міста Керч), столиці Боспорського царства, яке мало свій монетний двір. Маса золотої монети становила 9,1 г, вона була дещо важча від поширеної у той час грецької золотої монети. Золоті монети Боспору переважно використовувалися на зовнішньому ринку.
Виникнення гірничої справи на берегах Північного Донця зрозуміле, адже в Донецькому краї відомі поклади мідних руд, які й могли розробляти ка-такомбні племена. Давні виробки, що належали племенам зрубної культури (друга половина II — початок І тисячоліття до н. е.), відкрито в районі сучасного Артемівська. Тут знайдено шматки руди, шлак, горни тощо. Слід зазначити, що в поселеннях племен бондарихінської культури, які жили також на Північному Донці, знайдено залізні вироби праці. Вони датуються початком І тисячоліття до н. е. У відомому Бородинському скарбі (Одеська обл.) серед металевих виробів є речі, виготовлені із срібла з позолотою. їх відносять до періоду існування племен багатоваликової культури (XVII — XV ст. до н. е.). Особливості виробів свідчать, що вони, можливо, мають середземноморське походження. Золоті речі знайдено також у похованні с. Комарів у Прикарпатті (XV — XI ст. до н. е.). За період XIII — XI ст. до н. е. помітно зростає роль трансільванської металургії, вплив якої поширився майже на всю Центральну Європу. Розвиток залізної металургії на території України бере свій початок від І тисячоліття до н. е., до того ж, у багатьох районах він супроводжувався місцевими розробками руди (ще в XVI — XV ст. до н. е. кімерійці видобували залізо з болотних руд). Тоді на півдні Східної Європи жили кімерійці, скіфи, сармати, таври, фракійці й протослов’яни. У похованнях цих народів, особливо скіфів, знайдено безліч металевих виробів, у тому числі із золота (переважно прикрас і предметів побуту). Наприклад, відомий скарб фракійського царя (близько 7 кг предметів із золота), знайдений на Тернопільщині, а також скіфське золото, в якому переплітається так званий звіриний (власне скіфський) стиль з художніми образами мистецтва країн Стародавнього Сходу. У степовому Придніпров’ї відкрито (рис. 8) багаті кургани скіфських царів — Солоха, Чортомлик, Олександропіль, Гайманова Могила, Товста Могила та ін.; на Керченському півострові — один із найбагатших курганів Куль-Оба.
Рис. 8. Схема розміщення найвідоміших курганів скіфського періоду на території України (за Б. М. Мозолевським, 1983) 1 - Журовські; 2 - Лита Могила; 3 - Баби; 4 - Чортомлик; 5 - Товста Могила; 6 - Мордвинівські; 7 - Куль-Оба, 8 - Німфейські; 9 - Золотий; 10 - Краснокутський; 11 - Олександропіль; 12 - Солоха; 13 - Гайманова Могила; 14 - Огуз; 15 - Мелітополь; 16 - Діїв
У курганах знатних скіфів знайдено розкішні головні убори, золоті діадеми, гривни — шийні обручі, різні намиста, браслети, тисячі золотих бляшок із святкового одягу, а також келихи із золота, срібла та електруму. Золотом було інкрустовано залізну зброю та збрую коней, бронзовий та дерев’яний посуд, великі бронзові котли для приготування їжі, амфори для вина та маслинової олії. Вражають витончені художні витвори давніх ювелірів такі, як знаменита золота пектораль з Товстої Могили, золотий гребінь із Солохи, срібна чаща з Гайманової Могили, кубок з електруму з Куль-Оби, срібна амфора з Чортомлику та ін. Багато дослідників вважає, що скіфи для виготовлення виробів із золота залучали не тільки місцевих майстрів, а й ювелірів із країн Сходу та Середземномор’я — урартів, іонійських греків.
Читайте продовження:
частина І
частина ІІІ
