Де заховані золоті скарби Карпат? — ІІ ч.
Опубликовано 07. Окт, 2015 в Золото
В Українських Карпатах широко розповсюджені різновікові розсипні рудопрояви золота. Найдавніші з них виявлено в крейдяних теригенних породах (конгломератах соймульської світи) Мармароської зони (Чивчинський район), більш молоді — у палеогеновому фліші (Нижньоворотський район) і міоценових моласах (конгломератах слобідської світи) Передкарпатського прогину (Яблунівський район), зовсім молоді — у четвертинних відкладах Чивчинського, Верховинського, Яблунівського, Перечинського й Чернівецького районів. За даними В. В. Грицика, деякі розсипні рудопрояви в цьому регіоні можуть мати промислове значення. Самородне розсипне золото Карпат переважно дрібне (від 0,1- 1 мм, іноді до 3 мм), має різні форму й ступінь обкатування, пробу, внутрішню будову. Більш-менш ясна картина щодо походження чивчинського розсипного золота, яке виглядає найбільш рудним і, мабуть, зв’язане з корінними рудопроявами Марма- роського масиву.
Уявити собі все розмаїття морфології самородного золота Українських Карпат допоможуть читачеві численні ілюстрації в атласі, нові дані стосовно його хімічного складу наведено в табл. 5. Знати повний хімічний склад золота дуже важливо, бо, як вважають дослідники, його проба й певні елементи-домішки в ньому є не тільки індикаторами регіональних геохімічних особливостей золотої мінералізації, а й надійними показниками формаційної належності рудних утворень.
Таблица 5. Хімічний склад золота Українських Карпат
У карпатському золоті за допомогою електронного мікрозонду встановлено багато елементів-домішок. Але, аналізуючи дані цих досліджень, зазначимо, що крім Ag, Hg, іноді Сu, Рb, Аs, вміст інших домішок часто не перевищує межі похибок методу. Тому будемо вважати, що найхарактерніші домішки в карпатському золоті — це срібло, мідь й ртуть.
Наявність домішок ртуті в золоті з багатьох районів Ук-раїнських Карпат дещо несподівана, хоча раніше ртуть у золоті й амальгама золота були зафіксовані в рудопроявах Яблунівського району. Найбільший вміст цього елемента встановлено в розсипному золоті з алювію р. Білого Черемошу (коса Надія). Серед досить високопробного золота з цього розсипища спостерігаються низькопробні золотини із значним вмістом ртуті (Аu — від 46,91 до 59,13, Аg — від 33,73 до 42,62, Hg — від 1,06 до 5,39 %). Зауважмо, що Й у високопробному золоті цього розсипища підвищений вміст ртуті (близько 0,46 %). Через те, що домішка ртуті властива епітермальному низькопробному золоту, можна зробити припущення щодо існування в Українських Карпатах окремого джерела (альпійського чи післяальпійського) низькопробного золота. У Чивчинському та Верховинському районах раніше вже знаходили таке золото, притаманне молодим ендогенним утворенням. Досить низькопробне золото зустрінуте (потік Маскотин) також у зоні дроблення флішових відкладів рахівської світи (крейда), але ртуть у ньому зафіксована тільки на межі похибки. Отже, можна припустити, що в розсипище Надія цей мінерал поступає з кількох джерел з різним за складом золотом. Згадаймо, наприклад, що кіновар знаходили в Мужієвському родовищі, в конгломератах соймульської світи й алювії верхоріччя Білого Черемошу.
