Де заховані золоті скарби Карпат? — І ч.
Опубликовано 06. Окт, 2015 в Золото
Що ж сьогодні відомо нам про мінералогію золота Українських Карпат? По-перше, назвемо вже згадувані нами золотоносні райони цього регіону (див. рис. 10): Берегівський і Вишківський — корінне золото у вулканітах неогену; Рахівський — корінне золото у метаморфічних породах; Чивчинський — розсипне золото в конгломератах соймульської світи (крейда) та четвертинних відкладах; Верховинський, Перечинський та Чернівецький — роз сипне золото у четвертинних відкладах; Яблунівський — розсипне золото в конгломератах слобідської світи (міоцен) та четвертинних відкладах; Нижньоворотський — розсипне золото у відкладах палеогену.
А тепер розглянемо їхню геологічну специфіку. Берегівський та Вишківський райони добре відомі завдяки Берегівському поліме- талічному й Мужієвському золотому родовищам. їм притаманна розмаїтість мінеральних типів золотого зруденіння: золото-кол- чедано-поліметалічний, золото-поліметалічний, золото-кварц-гематитовий, золото-кварц-барит-каолініт(дикіт)-гідрослюдистий тощо. В останньому зруденінні найбільше багатогранників золота. Рудні тіла мають різноманітну форму: жили й прожилково- вкраплені зони, штокверки тощо. Золоте зруденіння локалізується в середньому й верхньому горизонтах ліпаритових туфів. Більшість рудних тіл залягає у пірокластичних породах. J1. 3. Скакун (1994 р.) розрізняє такі основні типи золотоносних руд: 1) піритові — розмір золотин < 0,001 — 0,05 мм (проба золота 595 — 800); 2) галеніт-сфалеритові й галеніт-сфалерит-піритові — < 0,001 — 0,05 мм (595 — 780); 3) англезит-кварцові — 0,005 — 0,1 мм (650 — 790); 4) кварцові неперекристалізовані — 0,005 — 0,01 мм (650 — 800); 5) кварцові перекристалізовані — 0,05 — 1,0 мм (700 — 880); 6) глинисто-кварцові — 0,005 — 1,0 мм (740 — 880). Вміст вільного золота в цих рудах змінний — від 40 до 90 %, найбільше його у пере кристалізованому кварці. У перших трьох типах руд мінералами-носіями золота є пірит, галеніт, сфалерит, англезит і кварц, у трьох останніх — кварц і гетит.
Рис. 10. Основні золотоносні райони Українських Карпат: 1 — Берегівський; 2 — Вишківський; З — Рахівський; 4 — Чивчинський; 5 — Верховинський; 6 — Яблунівський; 7 — Перечинський; 8 — Нижньоворотський; 9 — Чернівецький
Особливо цікаве золоте зруденіння, яке зв’язане із зонами інтенсивного метасоматичного заміщення в ліпаритових туфах верхнього горизонту, тобто залягає у верхівці рудоносної товщі, утворюючи штокверки. Самородне золото тут парагенетичне з кварцом і баритом, друзові агрегати яких можна часто спостерігати в пустотах і тріщинах. Воно асоціює також з каолінітом, дикітом, гідрослюдами, алунітом, гідроксидами заліза й марганцю, реліктовими сульфідами. Різноманітна морфологія золота — куби й кубооктаедри, їх зростки, прості та складні двійники (п’ятірники), дендрити й дендритоїди, виділення неправильної форми. Розміри золотин у межах 0,1 — 10 мм; проба — від 600 до 850; внутрішня будова дуже неоднорідна. За названими особливостями мужієвське золото — типовий представник цього мінералу з молодих (неогенових) малоглибинних родовищ, аналогічний ру-мунському золоту.
У Рахівському та Чивчинському районах знайдено доаль- пійське золоте зруденіння, що залягає в метаморфічних породах фундаменту — нижньобілопотокського й верхньоділовецького комплексів, які становлять основну частину розрізу на північному заході Мармароського масиву. В межах Українських Карпат більш поширені породи діловецького комплексу, метаморфізовані в умовах зеленосланцевої фації й найбільш сприятливі для золотого зруденіння. Саме в породах цього комплексу майже повсюдно спостерігаються прояви самородного золота (Сауляк, Білий Потік, Великий та Малий Банський, Тукало, Ясенів та ін.) з різним зру- денінням: марганцеворудним, колчедано-поліметалічним, золото- кварцовим і золото-кварц-карбонатним. Два останні типи зру деніння мають найважливіше значення. їх виявлено в рахівській частині Мармароського масиву. Основна золоторудна мінералізація — це кварцово-жильні утворення й численні лінзовидні прошарки. Самородне золото асоціюс з піритом, піротином, сфалеритом, галенітом, арсенопіритом, халькопіритом, кварцом, кальцитом, доломітом, анкеритом, гематитом, гетитом, лепідо- крокітом, іноді з телуридами свинцю й срібла (алтаїтом і геситом). Самородне золото має розміри переважно 0,25 — 0,5 мм, іноді до 3,0 мм, форма найчастіше неправильна, але трапляються кристали окгаедричного й кубооктаедричного габітусів та їх зростки. Проба золота досить мінлива — у межах 750 — 950. За особливостями геологічного положення, складом і властивостями зо-лота, низьким вмістом сульфідів рудопрояви в метаморфічних породах Карпат відносяться до малосульфідної золото-кварцової формації середніх-великих глибин.
